flag Судова влада України

Єдиний Контакт-центр судової влади України 0-800-501-492

До уваги громадян з особливими потребами.

До уваги людей з інвалідністю.

Для сприяння людям з інвалідністю у реалізації їх права щодо рівного доступу до правосуддя у Калуському міськрайонному суді Івано-Франківської області відповідно до посадової інструкції, затвердженої наказом керівника апарату суду 28.07.2017 року №02-06.1/19, визначено відповідальних працівників за доступ до приміщень суду та зали судового засідання осіб з обмеженими фізичними можливостями під час реалізації ними своїх прав – старшого судового розпорядника Тичинську Оксану Василівну (р.тел. 03472 61793 ) та судових розпорядників Ониськіва Олега Григоровича, Сондей Іванну Михайлівну (моб.тел. 066-6437681). Одними із завдань цих осіб яких є забезпечення надання безпосередньої допомоги під час відвідування людьми з інвалідністю приміщення суду та сприяння останнім у забезпеченні їх доступу до безоплатної правової допомоги, організація взаємодії з цих питань з відповідними регіональними та місцевими центрами Міністерства юстиції України з надання такої допомоги.

 

ПРАЦІВНИКАМ СУДУ ТА ВІДВІДУВАЧАМ СУДУ ПРО ЕТИКУ СПІЛКУВАННЯ З ЛЮДЬМИ З ІНВАЛІДНІСТЮ

 

 Забезпечення доступності суду для громадянина, зручність в отриманні ним судових послуг, комфортне перебування відвідувача у стінах суду є одним з основних складових управління роботою суду і головним завданням ефективного адміністрування в суді.

      

В більшості випадків люди з інвалідністю не так часто звертаються до суду з різних причин: фізична неповносправність та ментальність, правовий нігілізм, зневіра у можливість вирішення проблеми через суд, архітектурні та інформаційні бар’єри тощо. Відповідно, працівники суду також мають малий досвід у спілкуванні з такими людьми при наданні послуг, а подекуди і не готові до цього.

Одне з важливих та найпростіших рішень покращення доступності суду для людей з інвалідністю – змінити ставлення до таких відвідувачів.

Якщо в суд звертається особа, що має інвалідність, то потрібно трактувати її в першу чергу як клієнта, який звернувся за послугою, але при цьому необхідно розуміти і володіти деякими особливостями у спілкуванні.

 

А головне – ставитись до людей з інвалідністю так само, як і до інших людей – з повагою.

 

Складовими такого відношення є:

В середині уваги – людина. Ставитись до кожної людини з особливими потребами як до особи, яка має свої вподобання. Завжди зосереджуватись на людині, а не на її інвалідності.

 

Етика спілкування з людьми з інвалідністю

  1. Вади опорно-рухового апарату.

В більшості будівлі і приміщення суду є недоступними для осіб, які мають проблеми у пересуванні і користуються допоміжними засобами, особливо для тих, які пересуваються в кріслі-візку. До багатьох приміщень людина в кріслі-візку навіть не може потрапити в двері суду при вході.

В такому випадку необхідно:

1) забезпечити особі з інвалідністю можливість повідомити працівників суду про необхідність отримати послугу і допомогу. В такому випадку потрібно забезпечити можливість зконтактувати з адміністрацією. Важливо, щоб був при цьому двосторонній зв’язок: не кнопка дзвінка виклику персоналу, а переговорний пристрій з відеокамерою (домофон). Домофон потрібно влаштувати при вході в будинок, але він мусить бути розташований в зоні досяжності людини, яка сидить в кріслі-візку. Цей пристрій необхідно позначити Міжнародним символом доступності (МСД*).

 

2) після з’ясування причини звернення за посередництвом домофону, до особи з інвалідністю виходить уповноважений представник адміністрації чи канцелярії суду. При потребі потрапити в будинок/приміщення суду з’ясуйте – як допомогти, щоб проїхати в дверях, переїхати через поріг, піднятися по сходах тощо. При потребі перенести людину у візку запитуйтеся, за які частини візка можна брати, щоб піднімати. Не хапайтеся без попередження за крісло-візок.

3) не поводьтеся самовільно з людиною у візку, не котіть її без дозволу. Під час спілкування ваші обличчя мають бути на одному рівні. Ви повинні або присісти, або сісти поруч на стільці.

4) якщо людина в кріслі-візку є разом із супроводжуючою її особою, при спілкуванні необхідно звертатися безпосередньо до особи, якої це стосується. Якщо це стосується особи з інвалідністю, то при спілкуванні потрібно в першу чергу звертатися і розмовляти з нею, а не із супроводжуючою особою.

 

Часом (якщо не часто) люди з інвалідністю бояться звертатися, бо бояться, що їм відмовлять.

Майте на увазі, що у людини з інвалідністю мажуть бути проблеми користуватися письмовим приладдям тощо. Запитуйте, чи потрібно в цьому допомогти.

Допомога людини з інвалідністю має бути ненав’язливою і не надмірною. Вислухайте: що і як робити. Люди на кріслі-візку також мають різну фізичну справність, відповідно і допомоги можуть очікувати різної.

 

  1. Вади слуху і мови.

 

Важливо, щоб в будинку і приміщеннях суду була повноцінна візуальна інформація.

Люди з вадами слуху ззовні без ознак інвалідності. Однак, при цьому вони можуть мати різний рівень втрати слуху і по різному розвинене мовлення. Є люди, які не чують, але розмовляють. Спілкуючись будьте привітними, посміхайтеся. Таким чином людина матиме до Вас довіру.

Щоб привернути увагу людини, яка не чує, торкніться її злегка за плече або помахайте до неї рукою. Коли Вас помітили, тоді починайте спілкування. Кричати не варто.

При розмові з нечуючими необхідно дивитися безпосередньо на співрозмовника, повільно і чітко промовляти слова із виразною мімікою. Важливо, щоб джерело світла не було за вашою спиною, бо в такому випадку Ваше обличчя буде затінене.

Необхідно мати можливість спілкуватися за допомогою переписки: мати листки паперу, блокнот, ручку/олівець тощо. Звичайно, треба писати читабельним почерком, не формулювати довгих фраз.

Не затемнюйте обличчя, особливо уста, і не закривайте його руками, волоссям тощо. Підтримуйте зоровий контакт, демонструйте спокій та позитивні емоції.

Якщо нечуюча людина користується послугою сурдоперекладача, то при спілкуванні необхідно дивитися на того, хто звернувся за послугою. Тобто, на нечуючу людину, а не на перекладача.

Говоріть ясно та чітко, не змінюйте теми розмови.

 З вадами зору.

Спілкуючись із незрячими людьми називайте себе і, залежно від ситуації, присутніх.

Описуйте – де ви знаходитесь і попереджуйте про перешкоди, які є на шляху.

У розмові з незрячою людиною завжди звертайтеся безпосередньо до неї. Необхідно представитися хто Ви, які маєте повноваження, після чого повинні запитати – чим допомогти.

При супроводі у приміщенні попереджуйте про перешкоди, які є на шляху, наприклад: «зараз будуть сходи, двері з порогом тощо». При можливості озвучуйте інформуючи про оточення.

Якщо припровадили незрячу людину до якогось кабінету службової особи, то інформуйте, куди ви привели, називайте цю людину і інших присутніх. Якщо збираєтеся читати, попередьте про це.

Не замінюйте читання будь-якого документу його переказом, особливо, якщо при цьому треба поставити підпис.

Якщо рухайтеся, то попередьте про це.

Не тягніть за собою. Поясніть чітко – куди потрібно іти.

Найкращий спосіб зробити ваше спілкування привабливим – зробити його максимально доступним. Це зовсім не важко – навчитись спілкуватись з усіма відвідувачами суду та за потреби надавати їм практичну допомогу.

 

 

 

Підготовлено на основі матеріалів АНАЛІЗУ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РІВНОГО ДОСТУПУ ЛЮДЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ ДО ПРАВОСУДДЯ, підготовленого РГБФ «Право і Демократія»  в рамках реалізації проекту: «Проведення моніторингу забезпечення рівного доступу осіб з особливими фізичними потребами до правосуддя»,  за підтримки проекту USAID «Справедливе правосуддя»