Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ голови Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 28.03.2017 року № 02-06.1/10
Положення
про взаємодію Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області із засобами масової інформації
Це положення визначає особливості взаємодії Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області (далі-суд) із засобами масової інформації та журналістами (далі-ЗМІ).
Положення розроблено на підставі законодавства України,зокрема Конституції України, Законів України «Про інформацію», «Про друковані засоби масової інформації(пресу) в Україні», «Про порядок висвітлення діяльності органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації», «Про телебачення і радіомовлення» «Про захист суспільної моралі»,«Про судоустрій і статус суддів», «Про доступ до судових рішень», «Про державну таємницю», «Про звернення громадян», а також підзаконних нормативно-правових актів, які регулюють забезпечення взаємовідносин судів і ЗМІ.
1.Організація взаємодії суду зі ЗМІ та журналістами
1.1.Всі документи,які регулюють взаємовідносини суду зі ЗМІ мають відповідати чинному національному законодавству та міжнародним зобов’язанням України стосовно забезпечення свободи преси і незалежності правосуддя.
1.2.Контакною особою для ЗМІ від суду виступає спеціаліст зв’язків із засобами масової інформації (прес-секретар ) суду або інша особа,яка виконує функції взаємодії зі ЗМІ,призначена керівником апарату суду.
На суддю спікера покладаються повноваження зі спілкування з засобами масової інформації, надання коментарів з приводу законодавчих новел або роз`яснення вимог чинного законодавства у тій чи іншій частині.
1.3.Інформація про цих осіб (П.І.Б.) та контактні дані (телефон,ел.пошта) оприлюднюється на веб-сайті суду.
1.4. Зміст даного Положення доводиться до відома представників засобів масової інформації через розміщення його на веб-сайті суду .
2.1 Здійснюючи свою діяльність на засадах професійної самостійності,журналіст використовує права та виконує обов’язки,передбачені ЗУ «Про інформацію»,ЗУ «Про друковані ЗМІ(пресу) в Україні».
2.2. ЗМІ України відповідно до законодавства України мають право висвітлювати всі аспекти діяльності органів державної влади.
2.3. ЗМІ можуть проводити власне дослідження і аналіз діяльності органів державної влади,їх посадових осіб,давати їй оцінку,коментувати.
2.4. Розрив чи змішування змісту офіційної інформації,що оприлюднюється,коментарями ЗМІ або журналістом не допускається.
2.5. Право висвітлення і коментування діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування,подій державного життя в Україні гарантується Конституцією та законами України.
3.1. Представники засобів масової інформації (друкованих, мовних, електронних- журналісти, оператори, фотографи тощо), відвідуючи суд з метою виконання професійних обов’язків, мають ознайомитися з цим Положенням та бути обізнаними:
3.1.1 з необхідністю прояву поваги до суддів;
3.1.2 з гарантіями кожної особи на повагу до приватності, та з правовою відповідальністю журналіста за розголошення конфіденційної інформації (втручання в приватне життя);
3.1.3 з правом кожного на справедливий судовий розгляд його/її справи неупередженим судом;
3.1.4 з правовими наслідками поширення недостовірної інформації.
3.2. Присутність працівників ЗМІ у приміщенні суду не повинна створювати незручностей для інших відвідувачів суду.
3.3. Присутність працівників ЗМІ у залі судового засідання під час розгляду справи не повинна відволікати суд та учасників процесу. У разі зауважень з боку судді на неналежну поведінку, слід вибачитись і врахувати зауваження або мовчки залишити залу суду.
3.4. Непокора чи ігнорування зауважень судді може кваліфікуватися як прояв неповаги до суду і стати підставою для примусового видалення із зали і накладення адміністративного стягнення у формі штрафу від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
3.5.Фото-, відео- або телезйомки у загальних приміщеннях суду (вестибюлі, коридорах тощо) бажано уникати, оскільки відвідувачі суду мають право на захист своєї приватності. У разі потреби ідентифікації відеосюжету як такого, що ведеться з приміщення суду, операторам рекомендується знімати на тлі вивіски суду ззовні.
3.6. Можливість фото-, відео- та телезйомки у залі суду під час відкритого судового процесу вирішується судом по кожній справі з урахуванням думки учасників процесу та інтересів правосуддя (з огляду на права неповнолітніх, потерпілих від злочину, потребу захисту свідків тощо).
3.7. Оскільки судді не мають права коментувати справи, які перебувають у їхньому провадженні, інформацію про суть конфлікту, його правову природу і можливі правові наслідки для учасників судового процесу можна отримати з прес-релізу,у керівника апарату суду, у спеціаліста зв’язків із засобами масової інформації (прес-секретаря ) суду або іншої особи,яка виконує функції взаємодії зі ЗМІ,призначеної керівником апарату суду.
3.8. Представники ЗМІ мають бути добре обізнані з правовими наслідками поширення у своїх матеріалах недостовірної інформації про особу (дифамація) та/або за розголошення конфіденційної інформації (втручання в приватне життя).
4.1. Доступ журналістів до приміщення суду і судових зал, де відкрито слухаються справи, відбувається на загальних підставах.
4.2. Працівники ЗМІ можуть пред’явити редакційне посвідчення, а за його відсутності - документ, що посвідчує особу.
4.3. Працівники ЗМІ не можуть бути обмежені в доступі до приміщення суду або його зал на тій підставі, що вони не є учасниками процесу, не мають відношення до конкретної справи, яка розглядається в суді.
4.4. Вилучення у працівників ЗМІ працівниками суду фотоапаратів, теле-відео камер не ґрунтується на законі і вважається порушенням права власності та обмеженням доступу до суду для виконання професійних обов’язків.
5.1. Загальні положення
5.1.1. Розгляд справ у судах відбувається відкрито, крім випадків, передбачених процесуальним законом.
5.1.2. Судове рішення оголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в залу засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або – тією мірою, що визнана судом необхідною,коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.
5.1.3. Представники ЗМІ, журналісти, як і представники громадськості, без попереднього дозволу (акредитації) мають право бути присутніми на відкритому судовому засіданні та під час проголошення судових рішень.
5.1.4. Розгляд справи у закритому засіданні допускається за оголошеною публічно мотивованою ухвалою суду лише у випадках, передбачених процесуальним законом.
5.1.5. Під час проведення закритих судових засідань доступ публіки до залу судового засідання обмежується.
5.2. Кримінальний процес
5.2.1. Розгляд справ у всіх судах відкритий, за винятком випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної або іншої захищеної законом таємниці.
5.2.2. Судовий розгляд справ про статеві злочини, щодо неповнолітніх підсудних, а також про розгляд справ, в яких беруть участь взяті під захист особи, може відбуватися в закритому режимі на підставі мотивованої ухвали суду.
5.2.3. Розгляд справи у суді може бути оголошено закритим також для запобігання розголошенню відомостей про інтимні сторони життя осіб, які беруть участь у справі. У даному випадку суддя зобов`язаний надати зважену оцінку обставинам справи, зокрема, оцінити ступінь суспільної потреби в закритті подібної інформації та мотивувати своє рішення.
5.3. Адміністративний процес
5.3.1. Розгляд справ в адміністративних судах проводиться відкрито.
5.3.2. Своєю ухвалою суд може оголосити судове засідання або його частину закритими з метою нерозголошення державної чи іншої таємниці, що охороняється законом, захисту особистого та сімейного життя людини, в інтересах малолітньої чи неповнолітньої особи, а також в інших випадках, установлених законом.
5.3.3. Під час розгляду справи в закритому судовому засіданні можуть бути присутніми лише особи, які беруть участь у справі, а в разі необхідності – експерти, спеціалісти, перекладачі та свідки.
5.3.4. Якщо під час закритого судового засідання буде встановлено, що інформація із обмеженим доступом є суспільно значимою або доступ до інформації обмежено з порушенням закону, суд постановляє ухвалу про її дослідження у відкритому судовому засіданні.
5.4. Цивільний процес.
5.4.1. Розгляд справ у всіх судах проводиться усно і відкрито.
5.4.2. Закритий судовий розгляд допускається у разі, якщо відкритий розгляд може привести до розголошення державної або іншої таємниці, яка охороняється законом.
5.4.3. Закритий судовий розгляд допускається також за обґрунтованими клопотаннями осіб, які беруть участь у справі, з метою забезпечення таємниці усиновлення, запобігання розголошенню відомостей про інтимні чи інші особисті сторони життя осіб, які беруть участь у справі, або відомостей, що принижують їх честь і гідність. У разі, коли крім прав особи, що охороняються відповідними процесуальними нормами, має місце публічний інтерес стосовно отримання інформації, суд зобов`язаний надати оцінку цим обставинам і приймати рішення лише після цього.
5.4.4. Про розгляд справи в закритому судовому засіданні суд зобов`язаний постановити в нарадчій кімнаті мотивовану ухвалу, яка оголошується негайно.
6.1. За порушення журналістом, як і іншими присутніми в судовому засіданні, порядку під час судового засідання або невиконання ними розпоряджень головуючого, суд може застосувати заходи процесуального примусу у такому порядку: спочатку робиться попередження, а у разі повторного вчинення зазначених дій – видалення із залу судового засідання, при злісній непокорі – адміністративне стягнення .
7.1. Загальні положення
7.1.1. Для надання громадськості інформації про діяльність суду журналісти та ЗМІ мають право звертатися до суду з відповідним інформаційним запитом. Під інформаційним запитом про надання письмової або усної інформації у цьому Положенні розуміється усне або письмове звернення з вимогою надати письмову або усну інформацію про діяльність установ судової влади України та їх посадових осіб.
7.1.2. Інформаційний запит слід направляти на адресу суду або його посадовим особам.
7.1.3. У письмовому запиті повинно бути зазначено прізвище, ім’я та по батькові запитувача, документ, письмова або усна інформація, що його цікавить, та адреса, за якою він бажає одержати відповідь.
7.1.4. Журналісти можуть подавати запити у будь-якій формі. Для зручності журналістів розроблена Форма письмового інформаційного запиту (Додаток №1), яка носить рекомендаційний характер і може використовуватися журналістами.
7.1.5. Суд надає інформацію, що стосується його діяльності, письмово, усно, по телефону чи використовуючи публічні виступи своїх посадових осіб.
7.1.6. Враховуючи стислі строки, за якими працюють журналісти з огляду на потребу оперативного вироблення інформаційного продукту, з метою підвищення оперативності в наданні інформації на запити, рекомендується, щоб журналіст адресував усні запити особі, на яку покладено виконання функцій взаємодії зі ЗМІ, а також повідомляв зазначену особу про факт відправлення та зміст письмового запиту.
7.1.7. Офіційна інформація, надана на запити судом може оприлюднюватися без перевірки.
7.1.8. Запитувачі мають право робити виписки та копії з наданих їм для ознайомлення офіційних документів, фотографувати їх, записувати текст на магнітну плівку тощо.
7.1.9. Суд надає ЗМІ лише перевірені дані або дані, що базуються на обґрунтованих припущеннях. В останньому випадку чітко вказується на такий характер наданих відомостей.
7.1.10. Інформацію для ЗМІ про судовий процес, що триває, суд надає шляхом публікації прес-релізів, проведення прес-конференцій уповноваженими посадовими особами, чи за допомогою інших прийнятних методів.
7.2. Термін розгляду інформаційного запиту:
7.2.1. протягом десяти календарних днів суд письмово доводить до відома запитувача, що його запит буде задоволено або що запитувана інформація/документ не підлягає наданню для ознайомлення;
7.2.2. задоволення запиту (у тому числі про надання письмової інформації) здійснюється протягом місяця, якщо інше не передбачено законом;
7.2.3.як виняток, оголошення про заплановані судові засідання, проголошення рішень та вироків, а також інші дії, що мають відношення до висвітлення судових процесів, надаються судом журналістам у розумні терміни, що дозволять журналістам планувати свою роботу у суді завчасно.
8.1. Загальні положення.
8.1.1. Доступ до судових рішень і матеріалів судового процесу забезпечується такими способами:
8.1.1.1. присутністю журналіста під час розгляду справи в суді;
8.1.1.2.присутністю журналіста в залі судового засідання під час проголошення судового рішення;
8.1.1.3.доступністю матеріалів справи у випадку існування суспільного інтересу;
8.1.1.4. оприлюдненням судових рішень у мережі Інтернет;
8.1.1.5. публікацією текстів судових рішень в друкованих засобах масової інформації.
8.2. Присутність журналіста в залі судового засідання під час проголошення судового рішення.
8.2.1. Журналісти та інші особи, присутні на відкритому судовому засіданні, мають право відкрито робити письмові нотатки, здійснювати звукозапис.
8.2.2. Публічно проголошені судові рішення можуть бути відтворені без обмежень. Використання в ЗМІ повного тексту рішення або його фрагментів, без редагування, що змінює його зміст, можливе лише з посиланням на присутність при його проголошенні.
8.2.3. Судове рішення, що ухвалене у відкритому судовому засіданні, проголошується прилюдно. Якщо ж судовий розгляд мав закритий характер, прилюдно проголошується лише резолютивна частина рішення. Існує можливість проголошення лише вступної та резолютивної частини рішення, що має складний характер.
8.3. Забезпечення доступу до матеріалів справи.
8.3.1.За клопотанням журналіста і при наявності обґрунтованого суспільного інтересу стосовно оприлюднення такої інформації, голова суду може дозволити доступ до матеріалів архівних судових справ. Форма запиту, яку журналісти можуть використовувати для зручності у Додатку №2.
8.3.2. Під час прийняття рішення за такою заявою відповідальна службова особа апарату суду враховує загальні принципи відкритості інформації та принцип публічного оголошення рішення, особливо в ситуаціях наявності суспільної потреби в її отриманні, коли журналісти повинні мати доступ до судових рішень для виконання їх професійних обов’язків щодо інформування громадськості.
8.3.3. Журналістам дозволено без будь-якої дискримінації отримувати та копіювати публічно проголошені рішення. Вони можуть використовувати інформацію з них у своїх матеріалах з урахуванням можливих правових ризиків та інформувати про них громадськість.
8.4. Оприлюднення судових рішень у мережі Інтернет.
8.4.1. Оприлюднення судових рішень у мережі Інтернет здійснюється через Єдиний державний реєстр судових рішень (reyestr.court.gov.ua) .
9.1. Учасники процесу та інші особи, присутні на відкритому судовому засіданні, мають право робити письмові записи, а також використовувати портативні аудіотехнічні присрої.
9.2. Учасники судового процесу, інші особи, присутні у залі судового засідання, представники засобів масової інформації можуть проводити в залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду. Проведення в залі судового засідання фото- і кінозйомки, відео-, звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури, а також транслювання судового засідання по радіо і телебаченню допускаються на підставі ухвали суду за наявності згоди на це осіб, які беруть участь у справі, крім тих, які є суб'єктами владних повноважень. Проведення в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, а також трансляція судового засідання повинні здійснюватися без створення перешкод у веденні засідання та здійсненні учасниками судового процесу їхніх процесуальних прав.
9.3. Подібні трансляції та зйомки можуть бути дозволені лише в тих випадках, коли вони не створюють небезпеки впливу на учасників судових розглядів.
9.4. Коли учасниками процесу є особи, які є суб’єктами владних повноважень, їх згода не потрібна на проведення в залі судового засідання фото- і кінозйомки, відео-, звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури, а також при трансляції судового засідання по радіо і телебаченню.
9.5. Журналісти та представники ЗМІ, які планують проводити в залі судового засідання фото- і кінозйомку, теле-, відео-, звукозапис із застосуванням стаціонарної апаратури, а також транслювати судові засідання по радіо і телебаченню, повинні завчасно надати головуючому судді у справі письмовий запит про такі наміри. Рекомендується, щоб журналіст повідомив особу, на яку покладено виконання функцій взаємодії зі ЗМІ, про факт відправлення запиту, Форма запиту, яку журналісти можуть використовувати для зручності, у Додатку № 3.
9.6. Головуючий суддя у справі ставить на обговорення учасників процесу заяву/клопотання про можливість проведення зйомки і постановляє ухвалу про дозвіл або відмову у проведенні зазначених дій.
9.7. У випадку відмови у проведенні зйомки, суддя має вказати підстави такого рішення .
9.8. В ухвалі про дозвіл суддя може визначити, зокрема, місце розташування в залі знімальної апаратури, а також осіб, які її використовують. Особи, які проводять зйомку та запис, повинні дотримуватися порядку протягом всього судового засідання і залишатися на визначених місцях до того моменту, як суддя покине залу судового засідання, якщо інше не узгоджено з головуючим у справі. Фотографам, операторам та іншим особам не дозволено пересуватися по залу судового засідання під час слухання справи.
9.9. Особа, на яку покладено функції взаємодії зі ЗМІ, сприяє виконанню рішення судді і допомагає розташуватися журналістам, а також координує дії інших осіб, які здійснюють запис та зйомку у залі судового засідання.
9.10. У випадку резонансних судових процесів і великої уваги до них преси керівництво суду в залежності від можливостей зали (кількості місць) забезпечує рівний доступ як представників громадськості, так і медіа.
9.11. Особа, на яку покладено функції взаємодії зі ЗМІ, координує розташування журналістів в залі, забезпечуючи представництво від різних ЗМІ ( друковані, мовні, центральні, регіональні, іноземні тощо). Пріоритет може надаватися журналістам, які попередньо звернулися до суду з відповідним запитом.
9.12. У разі великої кількості представників преси, які бажають висвітлювати хід судового процесу, керівництво суду повідомляє про кількість виділених для преси місць в залі і може запропонувати їм самим визначитись, хто буде присутнім під час судового розгляду.
9.13. За наявності кількох запитів від різних ЗМІ щодо проведення в залі судового засідання фото- і кінозйомки, теле-, відео-, звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури, а також за відсутності технічних можливостей для цього, керівництво суду пропонує ЗМІ самим визначитись хто і як буде проводити зйомку і як інші ЗМІ отримають матеріали та координує цей процес.
9.14. Керівництво суду у випадках слухання гучних справ може запровадити попередню реєстрацію ЗМІ на висвітлення судового процесу з тим, щоб врахувати кількість бажаючих і створити необхідні умови для роботи представників ЗМІ.
Про потребу і часові рамки для попередньої реєстрації ЗМІ повідомляються завчасно.
10.1. Правовий статус учасників інтерв`ю визначено так, що той, хто бере інтерв`ю, і той, хто відповідає на питання, є співавторами інтерв`ю.
10.2. При плануванні інтерв`ю з суддею представники ЗМІ та журналісти мають усвідомлювати можливість обмеження тематики спілкування через те, що відповідно до Кодексу суддівської етики, суддя не має права:
10.2.1 розголошувати інформацію, що стала йому відома у зв`язку з розглядом справи;
10.2.2 робити публічних заяв, коментувати в засобах масової інформації справи, які перебувають у провадженні суду;
10.2.3 піддавати сумніву судові рішення, що набрали законної сили.
10.3. Як співавтор, суддя має право ознайомитися з підготовленим до поширення матеріалом, внести свої корективи у текст власних відповідей, якщо їх зміст перекручено (втім, суддя не може міняти текст), погодити назву матеріалу тощо.
10.3.1. Представникам ЗМІ та журналістам бажано завчасно планувати інтерв`ю з суддею, працівником суду, повідомити про свій намір провести інтерв`ю з суддею чи працівником суду спеціаліста по зв`язках з громадськістю суду, а також тему розмови, обсяг і орієнтовну дату запланованого виходу матеріалу й попросити погодити з суддею (конкретним чи одним із працюючих в суді) час зустрічі.
10.3.2. Судді не повинні ігнорувати будь яку можливість спілкуватися з представниками медіа. Це не означає, що всі судді завжди мають давати інтерв`ю, втім це означає, що їм слід завжди з повагою ставитися до суспільно важливої місії журналіста інформувати суспільство, і пояснити свою відмову варто з посиланням на етичні обмеження.
10.3.3. У випадку погодження на інтерв`ю суддя з метою ефективного використання часу та узгодження із своїм графіком може встановити чіткі часові рамки спілкування з журналістом
10.3.4. Під час інтерв`ю суддям треба враховувати, що журналісти, як правило, не мають юридичної освіти, вони працюють над матеріалами різної тематики, але оскільки вони виступають посередниками між суддею і своєю аудиторією, у спілкуванні з ними слід вживати менше правової лексики, говорити по визначеній ними темі, яка продиктована інтересами видання та цікавістю аудиторії.
_03_03.png)
