Відмінність запиту на інформацію від звернення громадян

Постійно виникає запитання: яка різниця між запитом на інформацію і зверненням громадян, яка особливість кожного з них і у чому відмінності? В даному контексті слід звернути увагу на те, що хоча за своїм значенням дані визначення є на перший погляд подібні, оскільки в будь-якому разі особа у відповідь отримає певну інформацію, проте між ними існує суттєва різниця. Згідно із Законом України «Про звернення громадян», звернення – це викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. В свою чергу, запит на інформацію – це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Відтак, вони відрізняються між собою, в першу чергу, своїм змістом: запит — прохання надати інформацію, звернення — прохання вчинити певні дії, викладені у пропозиціях, заявах чи скаргах.

   Також, потрібно звернути увагу на те, що запит на інформацію подається з метою реалізації конституційного права на отримання інформації, передбачене ст.34 Конституції України і детально врегульоване Законом України «Про доступ до публічної інформації», звернення — з метою реалізації низки конституційних прав. А саме, за допомогою пропозицій громадяни можуть реалізовувати не тільки право на звернення до органів державної влади та місцевого самоврядування, але й право брати участь в управлінні державними справами. Із заявами звертаються, щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

   Реалізувати своє право на звернення мають усі громадяни України, а також особи, які не є громадянами України, але законно перебувають на її території. Звернення можна подати до органу державної влади, місцевого самоврядування, об'єднання громадян, підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, об’єднанню громадян або посадовій особі, до повноважень якої належить вирішення порушених у зверненні питань. Стосовно запиту на інформацію, то запитувачем інформації може бути будь-яка фізична чи юридична особа, а також  об'єднання громадян без статусу юридичної особи. І запит на інформацію можна надіслати розпорядникові без пояснення причини подання запиту й незалежно від того, стосується ця інформація запитувача особисто чи ні, адже публічна інформація розкривається необмеженому колу осіб. Це означає, що запитувачеві не потрібно додавати до запиту документи, що посвідчують особу.

   Термін розгляду звернень становить не більше 1 місяця, а тих, що не потребують додаткового вивчення, – не більше 15 днів з дня отримання їх відповідним органом. На це потрібно звернути увагу, адже дуже часто, коли особи подають звернення, помилково рахують строк його розгляду з моменту відправлення та скаржаться на тривале очікування й несвоєчасне отримання відповіді. У разі, якщо вирішити порушені у зверненні питання протягом одного місяця неможливо, то керівник органу встановлює необхідний термін для продовження його розгляду, але не більше як на 15 днів, а особу, яка подала звернення, обов’язково про це повідомляють. Таким чином, загальний термін розгляду звернення не повинен перевищувати 45 днів.

   На відміну від звернення, термін розгляду запиту становить 5 робочих днів з дати його отримання. У разі якщо запит на інформацію стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян, відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня отримання запиту. Однак у виняткових випадках (наприклад, надання великого обсягу інформації або пошук інформації серед значної кількості даних) строк розгляду запиту може бути продовжено до 20 робочих днів. При цьому таке продовження має бути обов’язково обґрунтованим, а запитувач повідомлений про це не пізніше 5 робочих днів з дати отримання запиту розпорядником інформації.

   Зауважимо, що у випадку, коли розпорядник інформації отримав запит, який за своїм змістом є зверненням, тобто в ньому особа просить вчинити певні дії, а не надати готову інформацію, то в 5-денний строк з моменту його отримання розпорядником інформації запитувачеві надішлють лише повідомлення про те, що його запит не є таким у розумінні Закону України «Про доступ до публічної інформації», а вже безпосередньо саме звернення буде розглянуте в строки, передбачені Законом України «Про звернення громадян».

   Щодо змісту, то у зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина та викладено суть порушеного питання, тобто пропозиції, прохання, зауваження, скарги тощо. Прохальну частину звернення можна, наприклад,  оформити таким чином: «Прошу врахувати мої пропозиції під час розгляду…», «Прошу вирішити питання щодо…», «Прошу поновити моє право на…», «Прошу роз’яснити мені…».

   У запиті потрібно зазначити загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, а прохальну частину запиту можна оформити ось так: «Прошу надати рішення № … розпорядження… штатний розпис…», «Прошу надати копію документа, який визначає…», , «Прошу надати відомості про структуру й обсяг заробітної плати… ».

   З вище викладеного можемо дійти висновку, що звернення відрізняється від запиту на інформацію за трьома основними критеріями:

1)    за змістом;

2)    за строком розгляду;

3)    за суб’єктом звернення.

   Якщо ви бажаєте, щоб орган державної влади або ж підприємство чи установа вчинили певні дії, вам потрібно надіслати звернення у формі заяви (клопотання), скарги або ж пропозиції (зауважень). Якщо ж ви маєте на меті попросити вже готову інформацію, тобто ту, яка утворилась протягом діяльності певного органу (наприклад, нормативно-правові акти, відомості про структуру та обсяг бюджетних коштів тощо), то в такому разі надсилайте саме запит на інформацію.