Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
У Калуському повіті акції «пацифікації» розпочалися 26 вересня 1930 року, вони супроводжувалися обшуками та арештами. Такі заходи були проведені в адвокатів: д-ра Воробця, д-ра Коритовського, д-ра Сохацького, мгр Аронця, директора банку Бариша. В приміщенні філії Калуської «Просвіти» також були проведені обшуки. По ревізії забрано на постерунок д-ра М. Воробця із його дружиною, д-ра Коритовського, І. Аронця, Ф. Біленького, А. Возняка, пластунку Т. Рубчак [16, с. 2-3].
В після обідній час, в цей же день проведено обшуки в помешканнях та за місцем роботи суддів Вікентія Микласевича та Степана Гладишовського, по закінченню всіх ревізій судді були заарештовані.
Два роки тривали кримінальні провадження про обвинувачення Калуських суддів в антидержавній діяльності. Про те слідство не довело вину ні Микласевича, ні Гладишовського. Перед Найвищим Судом у Варшаві, який одночасно був касаційною інстанцією та дисциплінарним судом працівників суду, Калуські судді довели свою невинуватість [20, с. 156-157].
Незважаючи на те, що вина Микласевича і Гладишовського не була доведена, і фактично вони були невинні, їм так і не дозволили повернутись на своє попереднє місце праці в Калуський повітовий суд. 10 березня 1932 року Міністр юстиції Польської республіки рекомендував, а президент Польщі виніс указ про переведення Вікентія Франца Микласевича на посаду судді в Островський гродський суд коло Познані [21, с. 281]. Проте Вікентій не погодився на таку позицію та покинув суддівську роботу.
Степан Гладишовський маючи відповідний стаж виходить на пенсію та переїжджає до Львова. У Львові з головою поринає у громадську діяльність, віддається праці в читальні «Просвіти», активно бере участь в роботі Товариства ім. Петра Могили, як заступник налагоджує справи Повітового Товариства Кредитового, опікується справами Батьківського гуртка при філії української гімназії. Як секретар працює у Товаристві українських правників, активно бере участь у роботі термінологічної комісії [22, с. 18-19].
24 лютого 1938 році після тяжкої операції у Львівському шпиталі Степан Гладишовський помер. У посмертних згадках, його характеризують, як працьовитого, розумного та безстороннього суддю, як чоловіка надзвичайно ввічливого, добродушного, який мав повагу серед мешканців міста. За ці прикмети голова Калуського повітового суду вирізняв Степана, з поміж інших суддів.
Статтю підготував головний спеціаліст із забезпечення зв’язків з ЗМІ, викладач права ВСП Калуського фахового коледжу економіки, права та інформаційних технологій ІФНТУНГ Олег Ониськів.
Джерела та література