6 років за підпал автомобілів ветеранам війни.

     Суд розглянув матеріали кримінального провадження про обвинувачення 20 річної мешканки Калуша, раніше не судимої, не працюючої, у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.194 КК України, - умисне знищення або пошкодження чужого майна, вчинене кваліфікованими способами.

     З матеріалів справи відомо, що обвинувачена вчинила умисне пошкодження чужого майна шляхом підпалу, за наступних обставин:

• 10 лютого 2026 року, невстановлені у ході досудового розслідування особи, за допомогою мобільного додатку «Telegram», запропонували підсудній за грошову винагороду підпалити автомобіль. Після того, як з корисливих мотивів погодилась на вказану пропозицію, їй було надіслано координати місця знаходження транспортного засобу, який їй необхідно пошкодити шляхом підпалу. Так, того ж дня, після отриманих координатів, близько 01:00 год. обвинувачена прийшла до будинку в м. Калуш, де підійшла до автомобіля марки «Opel» облила його передню частину бензином та здійснила підпал.
• надалі, в період з 10-12 лютого, знову ж таки від невстановлених осіб за допомогою мобільного додатку «Telegram» підсудній повторно надійшла пропозиція заробітку легких грошей – підпалити інший транспортний засіб, надіславши їй координати місця знаходження автомобіля, на що обвинувачена погодилась. 12 лютого близько 00:35 год. дівчина прийшла за надісланими їй координатами до автомобіля марки «Volkswagen» знову ж таки облила його передню частину бензином та здійснила підпал.

     Обвинувачена вину у вчиненні злочину визнала повністю та попросила вибачення у потерпілих. Пояснила, що в січні 2026 вона через месерджер "Телеграм" познайомилася з хлопцем, який представився Олег (казав, що він знаходиться в Києві). Спочатку вони просто спілкувались, спілкування відбувалося на російській мові. Потім він запропонував їй підпалювати машини за винагороду - 30000,00 грн за одну машину. Він скидав їй гроші на бензин, скидав координати машин та фото машин. Під час реалізованих підпалів вона записувала відео і надсилала відео цій особі.

     Після першого підпалу обіцяні гроші їй не заплатив, обіцяв заплатити після підпалу другої машини.

     Загалом обвинувачена скоїла два підпали автомобілів. Після другого підпалу в переписці спитала вищевказаного Олега, чиї це є машини – він їй відповів, що це автомобілі ТЦК. Також після другого підпалу обвинуваченій сказали виїхати в м. Львів для того, щоб в подальшому виїхати до м. Києва де їй обіцяли зробити нові документи. У Львові їй знайшли і оплатили квартиру. Також вищевказаний Олег хотів, щоб у м. Львові вона підпалила ще один автомобіль (про це їй сказали, коли обвинувачена вже була у Львові). Підсудня сказала, що вона підпалить, але цього не зробила бо зрозуміла, що її  обманюють. Лише після усвідомлення обману вона втекла у м. Калуш. Після повернення додому їй стали погрожувати, що здадуть її в СБУ; наголошували, що знають, де живуть її родичі; погрожували показати її особисті фотографії. Крім того, обвинувачена зазначила, що доступ до своїх особистих фотографій через телеграм-канал вона сама дала Олегу, який шантажував її цими фотографіями ще раніше. 14 лютого обвинувачену було затримано у м. Калуші.

     Захисник обвинуваченої у судовому засіданні погодився з кваліфікацією кримінального правопорушення за ч.2 ст.194 КК України та просив врахувати, що підзахисна вину визнала повністю, розкаялася у вчиненому злочині. Оскільки обвинувачена є особою молодого віку (2006 року народження);  раніше несудима; має постійне місце проживання, живе з батьком і сестрою; за місцем проживання характеризується позитивно; співпрацювала зі слідством; її матір померла, коли їй було 14 років, то просив призначити обвинуваченій покарання із застосуванням ст.75 КК України - звільнити її від відбування покарання з випробуванням.

     Прокурор у судовому засіданні зазначив, що обставини вказані в обвинувальному акті передбачені за ч.2 ст.194 КК України, повністю знайшли своє підтвердження в судовому засіданні і доводяться дослідженими судом доказами. Прокурор просив призначити обвинуваченій покарання у вигляді позбавлення волі на строк 6 років.

     Потерпілі є учасниками бойових дій та автомобілі були їхньою особистою власністю. Матеріальна та моральна шкода їм не відшкодована, тому вони наполягали на суворому покаранні для дівчини.

     Дослідивши всі докази, обираючи вид та міру покарання обвинуваченій, виходячи з принципу індивідуалізації покарання, з врахуванням ступеня вини обвинуваченої, з врахуванням позиції прокурора, потерпілих та їх представників, обвинуваченої та захисника, суд дійшов висновку про визнання обвинуваченої винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України, а також про призначення обвинуваченій покарання у виді позбавлення волі в межах, передбачених санкцією цієї статті, а саме на строк 6 років.

     Цивільні позови потерпілих про стягнення шкоди, завданої злочином, суд задовольнив повністю, а саме стягнув з обвинуваченої: 218790,00 грн матеріальної шкоди та 200000,00 грн моральної шкоди на користь одного потерпілого; 543982,00 грн матеріальної шкоди та 300000,00 грн на користь другого потерпілого.

     Також обвинувачена має сплатити в дохід держави витрати за проведення судових експертиз в сумі 45907,10 грн.

      Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченою у той же строк з дня отримання копії вироку.