Відповідальність за ДТП з тяжкими наслідками

На днях, один з місцевих засобів масової інформації розмітив в мережі ІНТЕРНЕТ статтю, в якій надано аналіз одному з вироків Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області, яким особу засуджено за вчинення ДТП, внаслідок якої загинув пішохід.

Не вживши спроб отримати коментар від представників суду, журналісти в своїй статті акцентують увагу на тому, що у вироку жодним чином не відображена та обставина, що у водія в медичному закладі зафіксували стан алкогольного сп’яніння.

У зв’язку цим, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області вважає за необхідне повідомити наступне.

05.02.2020 року до Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області надійшов обвинувальний акт, відповідно до якого громадянин К. обвинувачувався у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілої, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України. Зазначений обвинувальний акт був складений старшим слідчим відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Івано-Франківській області та погоджений прокурором відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Івано-Франківської області.

03.03.2020 р. в межах даного кримінального провадження закінчено підготовче провадження, а 25.03.2020 р. ухвалено обвинувальний вирок, яким громадянина К. визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, і призначено йому покарання у вигляді 3 років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами. Принагідно зазначаємо, що санкція цієї статті КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.

Також вироком суду на підставі ст. 75 КК України громадянина К. звільнено від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на один рік, і покладено на нього ряд обов’язків, передбачені ст. 76 КК України. Окрім того, вирішено питання щодо запобіжного заходу, судових витрати та речових доказів.

Слід наголосити, що в судових дебатах прокурор, як представник сторони обвинувачення, просив призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі і застосувати до нього ст. 75 КК України, тобто звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням і встановленням іспитового строку.

При визначенні міри покарання судом також була взята до уваги досудова доповідь Калуського районного сектору філії ДУ «Центру пробації» в Івано-Франківській області, згідно з якою орган пробації вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без позбавлення або обмеження волі на певний строк та не становить високої суспільної небезпеки.

Також судом була врахована думка потерпілого, який вказав, що претензій до обвинуваченого не має і просить покарати його якомога м’якше.

Щодо того, що у вироку жодним чином не відображена обставина, що у водія в медичному закладі зафіксували стан алкогольного сп’яніння, то слід наголосити на наступному.

Така обставина не була жодним чином відображена в обвинувальному акті, який був складений слідчим та погоджений прокурором. В обвинувальному акті щодо громадянина К. дослівно зазначено наступне: «Обставин, що згідно ст. 67 КК України, обтяжують покарання К. у ході досудового розслідування не встановлено.»

Відповідно до статті 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта. Під час судового розгляду лише прокурор може змінити обвинувачення чи висунути додаткове обвинувачення. Суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення лише у випадку, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Таким чином, без зазначення в обвинувальному акті обтяжуючих покарання обставин, суд не вправі самостійно їх встановлювати та враховувати при призначенні покарання.

Окрім того, матеріали кримінального провадження, які наявні в суді, не містять жодних доказів, які б свідчили про перебування водія в стані алкогольного сп’яніння на момент вчинення ДТП. А, враховуючи такі принципи кримінального судочинства як змагальність сторін та диспозитивність, то суд не вправі самостійно збирати докази винуватості особи. Суд, зберігаючи об’єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків. Суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень Кримінальним процесуальним кодексом України.

Вкотре звертаємось до представників ЗМІ з проханням звертатись за коментарями та роз’ясненнями до представників суду у випадку необхідності публікації в ЗМІ інформації, яка стосується діяльності Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області.

Інформацію про контактні дані керівництва Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області, суддів-спікерів та головного спеціаліста із забезпечення зв’язків з ЗМІ можна знайти на офіційному веб-порталі суду (klm.if.court.gov.ua/sud0908).

Фото взято із сайту http://vikna.if.ua/news/category/kl/2020/04/03/108819/view

Пресслужба Калуського міськрайонного суду

Івано-Франківської області