Калуський міськрайонний суд виніс виправдувальний вирок, через недоведеність вини.

27 травня 2020 р. Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області розглянув кримінальне провадження по обвинуваченню мешканця м. Калуша у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 125 КК України.

Згідно з обвинувальним актом, чоловік пенсійного віку підозрювався в тому, що, перебуваючи в приміщенні відділення поштового зв'язку «Укрпошти», на ґрунті раніше виниклих особистих неприязних відносин, вчинив сварку з потерпілою через недотримання останньою черги проходу в приміщення. В ході цього конфлікту обвинувачений, діючи умисно, з метою спричинення тілесних ушкоджень потерпілій, наніс в ділянку голови декілька ударів кулаками та один удар ногою в ділянку живота. Вказаними умисними діями обвинувачений спричинив потерпілій чотири синця в ділянках обличчя, які, згідно з висновком експерта, відносяться до легких тілесних ушкоджень.

У судовому засіданні прокурор та потерпіла підтримали висунуте обвинувачення. Прокурор просив призначити покарання у виді штрафу в розмірі 850 грн. Потерпіла ж просила покарати обвинуваченого суворо і позбавити його волі.

Будучи допитаною в судовому засіданні, потерпіла підтвердила обставини, зазначені в обвинувальному акті.

Обвинувачений не визнав вини у вчиненні злочину, який ставився йому у вину. Пояснив, що між ним та потерпілою дійсно мав місце конфлікт, проте, це остання намагалась його побити. Він пішов у відділення поштового зв’язку, щоб отримати пенсію. Зайшовши в приміщення відділення пошти, чекав своєї черги. Коли попри нього без черги пройшла жінка, то він зробив їй зауваження, що потрібно дотримуватись черги. У відповідь на це потерпіла почала словесно ображати його і наблизившись до нього, почала душити і навіть пробувала вдарити коліном в пах. Працівники пошти словами відігнали від нього потерпілу. В подальшому він пішов до каси і отримав пенсію. Коли виходив з відділення поштового зв’язку, то потерпіла знову почала ображати його лайливими словами. Він вхопив потерпілу за куртку і перемістив її в сторону, щоб мати змогу вийти з приміщення. Обвинувачений категорично заперечив, що бив потерпілу руками чи ногами.

В судовому засіданні як свідки були допитані працівники відділення поштового зв’язку, які були безпосередніми очевидцями конфлікту. Вони ствердили суду, що не бачили, щоб чоловік наносив удари потерпілій руками чи ногами. Натомість зазначили, що навпаки потерпіла поводила себе агресивно, нападала на обвинуваченого та обзивала його.

Суд, дослідивши всі докази, які були надані сторонами кримінального провадження, прийшов до висновку, що надані стороною обвинувачення докази, не доводять вини обвинуваченого, адже, покази свідків підтверджують позицію обвинуваченого, письмові докази не доводять від чого саме в потерпілої виникли тілесні ушкодження, а самих лише показів потерпілої не достатньо для доведення вини чоловіка у спричиненні їй тілесних ушкоджень.

Обвинувачення повинно довести «кожний факт», пов'язаний із злочином, щоб «не існувало жодної розумної підстави для сумнівів». Правило про тлумачення сумнівів на користь обвинуваченого по суті означає, що жодна з сумнівних обставин не може бути покладена в основу обвинувальних тез по справі, тобто воно висуває вимогу повної і безумовної доведеності обвинувачення. Ця вимога має на меті охорону законних інтересів обвинуваченого і служить гарантією досягнення істини у справі.

Таким чином, правило про тлумачення сумнівів на користь обвинуваченого виступає гарантією не тільки для обвинуваченого, воно служить також гарантією досягнення мети правосуддя. Завдяки даному правилу досягається об'єктивна істина, так як обвинувачення повинне ґрунтуватись тільки на безсумнівних доказах і безспірних фактах.

За наведених обставин головуючим суддею було проголошено виправдувальний вирок у зв’язку з недоведеністю вчинення обвинуваченим злочину, передбаченого частиною 1 статті 125 КК України.